Світогляд людини закладається в закладі освіти. Тут формується особистість, її громадянська позиція та професійні якості. Школа для дитини – це не
просто дім знань із предметів, а дім, де дають освіту для життя.
Концепція НУШ залишила виховний момент в освіті, задекларувавши, що школа буде не лише навчати, але й «формувати ціннісні ставлення і судження, які
слугують базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством». Розробники концепції аргументували це тим, що найосвіченіша людина може стати злочинцем, якщо не поділяє
загальнолюдські цінності.
Виховний процес тепер побудований таким чином, що:
Виховання особистості ґрунтується на принципах прищеплення:
морально-етичних складових, таких як гідність, чесність, справедливість, турбота, доброта, милосердя, екологічна культура, толерантність, повага до
життя, повага до себе та інших людей;
соціально-політичних складових, таких як свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до
довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність;
Виховний план роботи на рік складається з урахуванням дитячої ініціативи та ідей.
Цінності гуманізму прищеплюються через конкретні дії.
Дисциплінарні прочуханки, публічна критика із залученням однокласників — це не виховні моменти, Вчитель НУШ – людина, яка надихає вчитися. Розуміє, приймає
і допомагає іншим прийняти особливості кожної дитини. Не критикує, а підказує. Не заганяє у рамки, а допомагає розгледіти таланти. Це партнер дитини й батьків, який допомагає учню
навчитися тому, що допоможе почуватися вільно й щасливо у дорослому житті.