З метою протидії інформаційній війні, яку веде російська федерація в межах повномасштабної війни проти України, задля залучення громадян до виявлення та блокування осередків пропаганди рф, протидії шахрайствам та розповсюдженню наркотиків, а також участі у навчанні та тренінгах з кібербезпеки, Департаментом кіберполіції Національної поліції України оновлено концепцію інтернет-проєкту «МРІЯ», який у 2024 році отримав назву «БРАМА»

( https :// t. me /+ FVp 2 IctBvfBiODY 6 )

БРАМА - це синергія громадян, приватного та державного секторів у протидії дезінформації та незаконному контенту в інформаційному просторі. 

Наші цілі: 

• Знищення російських осередків в Інтернеті

• Зменшення рівня булінгу та цькування в мережі

• Протидія наркотикам та шахрайству

• Навчання та тренінги з кібергігієни

• Просвіта населення щодо інформаційної гігієни

• Залучення та мотивація громадян до активної громадянської позиції 

Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вірогідність того, що джерело буде заблоковано. Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною «BRAMA».https://t.me/+FVp2IctBvfBiODY6 

Що ми пропонуємо учасникам: 

1. можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим блокуванням такого джерела; 

2. допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом долученості до масового надсилання скарг; 

3. отримати поради щодо медіа та кіберграмотності; 

4. бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться мережею; 

5. бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.

 

Станом на січень 2024 року учасниками спільноти заблоковано понад 26 тисяч джерел поширення неприйнятного контенту. Як видно із статистики – роботи ще багато і ми потребуємо допомоги нових небайдужих і активних учасників.

 

 

Якщо ти не можеш донатити своїми силами або фінансами, то ти можеш донатити свій час!

Приєднуйтесь : https://t.me/+FVp2IctBvfBiODY6    !

Вчимося захищати себе від насильства

 

Насильство та      жорстоке   поводження – головні причини болю та страждань і навіть  нещасних випадків серед підлітків.

Насильство – це будь-які навмисні дії одної людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи й наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю.

Воно  може бути фізичним, психологічним і сексуальним.

Фізичне насильство – це нанесення тілесних ушкоджень, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я; це штовхання і смикання, удари, стусани, побиття,  знущання, викручування рук, жбурляння предметів; спроби задушити.

Емоційне або психологічне насильство - це тиск на психіку іншої людини, який проявляється у нанесенні словесних образ, погроз, залякуванні, переслідуванні, а саме : ігнорування твоїх почуттів і потреб, залякування, погрози, безпідставні покарання, нанесення шкоди твоїй

домашній тварині, нищення особистих речей,  навіювання почуття провини та страху, брехня, звинувачення, приниження, прізвиська, поводження з тобою як зі слугою.

Сексуальне насильство — це зазіхання на статеву недоторканість особи, а також дії

сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього; небажані сексуальні дотики; домагання, зґвалтування; неприродні сексуальні дії; примус до проституції; небажання застосовувати контрацепцію;

 Як дівчата,   так   і   хлопці  підліткового   віку можуть переживати всі форми насильства та жорстокого поводження. Вони можуть траплятися як удома, так і у школі чи на вулиці, і можуть походити від членів сім’ї, так само як і від інших дорослих і підлітків, які можуть бути знайомі або незнайомі підліткові.

Насильству  та  жорстокому  поводженню  можна запобігти, а у випадку коли вони трапляються, на них треба ефективно та негайно реагувати!

Що робити, якщо ти став жертвою шкільного насилля чи знаєш, що когось ображають?

1.     Розкажи про це дорослим – батькам, класному керівнику, директору школи, психологу.

2.     Уникай місць, в яких можна стати жертвою шкільного насилля.

3.     Ходи разом з друзями.

4.     Нападнику важливо, щоб ти звернув на нього увагу, боявся його, то намагайся не помічати його,  ігноруй виклики у твою адресу.

Правила які допоможуть запобігти насильству в сім’ї:

1.     Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства вже відбувався і може повторитися знову;

2.     Розповідайте про насильство тим, кому ви довіряєте (друзям родичам);

3.     Знайдіть таке місце, куди ви змогли б піти у випадку небезпеки;

4.     Підготуйте документи (паспорт, свідоцтво про народження, і т., д.) гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в одне місце, так щоб у будь-який момент ви змогли б їх легко взяти та втекти з ними;

5.     Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно, навіть якщо вам не вдалося взяти необхідні речі;

6.     Заздалегідь довідайтесь телефони та адреси місцевих служб , які зможуть надати необхідну підтримку (соціальні служби, телефони довіри, телефон  дільничого  інспектора, служби у справах неповнолітніх).

Правила які допоможуть запобігти насильству на вулиці:

1.     В пізній час не ходіть одні по вулиці;

2.     Знайте елементарні прийоми самооборони;

3.     Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства можливий;

4.     Майте при собі один з засобів безпеки:  газовий балончик дезодорант, пилочку та продумайте їх використання в разі здійснення акту насильства;

5.     Відчуваєте небезпеку – терміново тікайте;

6.     На вас напали – кричіть, біжіть, привертайте до себе увагу;

7.     Телефонуйте до міліції, швидкої;

8.     Виключіть непорозуміння: будьте впевнені, що ваш знайомий (друг) знає межі дозволеного;

9.     Не впускайте в будинок незнайомців особливо, якщо ви почуваєте себе неспокійно;

10.      Не сідайте з незнайомцями до ліфта;

Повідомлення для підлітків

1. Поговори зі своїми батьками або іншими відповідальними дорослими про те, що ти можеш зробити для того, щоб не піддаватися насильству.

2. Наскільки це можливо, намагайся не бувати в місцях, де ти можеш піддатися насильству.

3. Якщо ти опинився (опинилася) у середовищі, в якому ти відчуваєш небезпеку, піди з цього місця якнайшвидше.

4. Якщо хтось намагається схилити тебе до сексуального контакту, чітко дай зрозумітисвоїми словами та діями, що ти цього не хочеш. У разі потреби поклич на допомогу.

5. Розбіжності та суперечки можуть траплятися час від часу. Якщо вони трапляються, намагайся  зберігати  спокій  і  вирішувати  їх  ненасильницькими  методами.  Докладай усіх зусиль для того, щоб не провокувати насильства та не відповідати на провокацію насильством.

6. Якщо до тебе було застосовано фізичне чи сексуальне насильство або тебе змусили зробити щось, чого ти не хотів (не хотіла), негайно повідом про це своїх друзів, батьків або інших відповідних служб. Вони можуть надати тобі необхідний допомогу і підтримку, запобігти повторним актам насильства та притягнути зловмисників до відповідальності.

Повідомлення для батьків

Що вам потрібно знати:

1. Обговорення проблеми насильства з вашим сином або донькою може допомогти

їм захиститися себе. При цьому підвищується вірогідність того, що вони звернуться по допомогу у разі, якщо стануть жертвами насильства.

2.  Співпраця  з  іншими  батьками  та  окремо  взятими  людьми  з  метою  боротьби  з насильством можуть змінити життя вашого сина або доньки, так само як і багатьох інших дітей і підлітків.

Що вам потрібно робити:

1. Говоріть зі своїм сином або донькою про те, як уникнути насильства, і куди звернутись, якщо вони стали жертвами насильства.

2. Ви можете порушувати такі питання:

- Важливість мирного вирішення розбіжностей і суперечок, якщо вони виникають;

- Небезпека носіння зброї, погроз людям зброєю або використання її;

- Важливість уникнення місць, де до них може бути застосоване насильство;

- Вибір піти, якщо вони опинилися у загрозливій ситуації;

- Як чітко відмовити в небажаному сексуальному контакті за допомогою слів і дій та як покликати на допомогу у разі потреби;

- Наскільки важливо повідомити вас або інших відповідних служб, якщо і коли вони пережили насильство;

3. Давайте приклад власною поведінкою -   не застосовуйте насильства у розв'язання питань з вашим сином або донькою, а також з іншими людьми.

4. Співпрацюйте з членами суспільства з метою інформування про небезпеки насильства, докладайте  зусиль  для  того,  щоб  запобігти  йому  та  притягнути  зловмисників  до відповідальності.

 

Джерело: Методичні рекомендації «Сучасні моделі надання медичної

 

допомоги підліткам та молоді в різних клінічних ситуаціях»


Безпека дитини в інтернетіСпілкування через Інтернет: чого від нього чекати і як з ним поводитися дитині

Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, в соцмережах та іншим подібним сайтам.
Спілкування у чаті, в соцмережах та на деяких інших сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для дитини.

Навчіть дитину:
 СПІЛКУЮЧИСЬ В ІНТЕРНЕТІ ВОНА, ЗАРАДИ СВОЄЇ БЕЗПЕКИ, НЕ ПОВИННА НІКОЛИ:

· повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;
· розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;
· повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки. Пароль як ключ від квартири, тому нікому його не слідвіддавати!;
· казати, що дитина вдома знаходиться вдома одна;
· казати, що дитина сама знаходиться перед комп’ютером.
· обговорювати теми, які дитині неприємні або яких вона соромиться;
· показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що їй не подобається.
· відповідати на питання, які стосуютьсяособистого життя або тіла дитини. Нехай дитина пам’ятає: їїтіло належить тільки їй і ніхто не має права розмовляти про нього з дитиною!;
· розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;
· відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету;

Крім того:

· при реєстрації у Чаті ніколи не слід заповнювати поля, де вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону, домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще слід вигадатидля себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для безпеки дитини. Взагалі, для реєстрації у Чаті, в соцмережах та на інших подібних сайтах слід створити для себе окрему електронну поштову скриньку;
· коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути схожим на прізвище. Також він не повинен стосуватисязовнішнього вигляду особи;
· у соцмережах та подібних сайтах слід обмежити доступ до власної сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;
Спілкування в Інтернеті не є обов’язком, тому якщо дитині це більше не подобається або її лякають Інтернет-друзі, то треба лише вимкнути комп’ютер і не повертатися більше до спілкування онлайн!
Така обізнаність — запорука безпеки дитини як в реальному світі, так і у віртуальному просторі.
В разі, коли підліток проводить весь свій вільний час у соціальних мережах, слід знайти альтернативу, яка б могла його зацікавити і відволікти. Наприклад, організувати спільний похід на природу, завести домашнього улюбленця, який потребує постійного догляду, чи запросити найкращих друзів вашої дитини для домашньої вечірки.
Важливо, аби дитина чи підліток отримували необхідну кількість спілкування у реальному світі, оскільки соціальні мережі покликані не для того, щоб замінити реальне спілкування, а щоб його доповнити та розширити. Спілкуйтеся якомога більше з власною дитиною, розпитуйте про її інтереси, друзів і вподобання. Зробіть так, аби ви перебували у списку її «обраних друзів»!
Не забувайте, наскільки важливо розповідати дітям про безпечну поведінку  у віртувальному світі.

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування)

Процедура подання  та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяви

про випадки булінгу (цькування)

 

1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу освіти, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора закладу освіти про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

2. На ім’я директора закладу освіти пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок булінгу (цькування), де вказується інформація щодо джерела її отримання:

Постраждалий чи свідок булінгу (цькування);

Підозра про вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками;

Достовірна інформація від інших осіб та часу:

Як довго триває;

Одноразовий конфлікт чи відповідні дії носили систематичний характер

 3. Відповідно до такої заяви керівник закладу освіти видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

4.Наказом керівника закладу освіти пишеться наказ про створення Комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, психолога та соціального педагога школи, батьків потерпілого та булера, керівника закладу освіти, інших зацікавлених осіб.

5. Розглянувши письмову заяву, керівник закладу освіти скликає засідання  комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) і окреслює подальші дії.

6. Комісія протягом однієї доби проводить розслідування, з’ясовує всі обставини цькування та приймає відповідне рішення.

7.За умови визнання Комісією результатів розслідування фактом булінгу (цькування), керівник освітньої установи протягом однієї доби повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальну поліцію), Службу у справах дітей.

8.     Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

9.     У разі невизнання Комісією факту булінгу (цькування) і незгоди з результатами рішення потерпілим (його представником), керівник освітньої установи рекомендує звернутись постраждалому (його представнику) із  заявою до  органів Національної поліції України.

10. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

11.   За будь-якого рішення Комісії з розгляду питань випадків булінгу (цькування), керівник закладу освіти забезпечує психологічну підтримку усіх учасників відповідного процесу.

 

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

та відповідальність осіб, причетних до булінгу

 

Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.

 

1. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.

 

2. До складу комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.

 

3.Комісія з’ясовує обставини булінгу.

 

4.Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор школи  повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

 

5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.

 

 

 

                                        Зразок заяви

 

 

 

Директору

КЗО "Олексіївський ліцей Олексіївської сільської ради"

Семеруніній Л.М.

______________________

(статус, ПІБ заявника, адреса)

                                                     __________________

(телефон)

 

Заява

 

Прошу вас  розглянути ситуацію , що склалась між

 

______________________________ та _____________________

(статус, ПІБ, що зазнала знущань)             (статус, ПІБ кривдника)             

 

         на ознаки виявлення булінгу.

 

Дата                                                                                                             Підпис